Модель упровадження інклюзивної освіти
Ø Вивчення ситуації на території обслуговування закладу щодо кількості дітей з особливими освітніми потребами через взаємодію з органами охорони здоров’я, ПМПК (ІРЦ), працівниками закладів дошкільної освіти, бесід з батьками.
Ø Налагодження контактів: з міськими соціальними службами та громадськими організаціями, з ПМПК (ІРЦ), обласного інституту післядипломної освіти.
Ø Визначення попередньої мережі інклюзивних класів (груп).
Ø Визначення дій щодо адаптації навчального середовища (за нозологіями дітей в інклюзії) для кожного фахівця закладу: наочність, обладнання, матеріали.
Ø Організація методичного забезпечення: авторські корекційної-розвиткові програми, підручники, дидактичні матеріали.
Ø Пристосування матеріально-технічної бази закладу освіти: побудова пандусу, створення реакційних зон відпочинку, пристосування матеріально-технічної бази класу (групи) відповідно нозології; придбання необхідного медичного та спортивного обладнання; облаштування кабінету ЛФК.
Ø Введення посади асистента вчителя (вихователя), відповідно до кількості класів (0,5 ставки на кожний) або груп (1 ставка на кожну).
Ø Створення психолого-педагогічної команди (заступник директора (методист), класний керівник (основний вихователь), психолог, соціальний педагог, дефектолог, вчитель-логопед, асистент вчителя (вихователя), батьки дитини з ООП.
Ø Налагодження партнерських стосунків з батьками дітей з ООП, які обов’язково входять до складу психолого-педагогічної команди.
Ø Методична робота з кадрами: заходи (всі форми: наради, в т.ч. інструктивно-методичні, семінари, конференції, консиліуми тощо); курсова перепідготовка; дистанційне навчання та самоосвіта.
Ø Складання індивідуальної програми розвитку.
Ø Складання індивідуального навчального плану на навчальний рік, перелік навчальних предметів; кількість відведених годин на кожний предмет; корекційної-розвиткові заняття; розклад.
Ø Моніторинг навчально-виховних досягнень (інформація про прогрес дитини, учня); робочі зошити; зразки робіт дитини (малюнки, доробки); контрольні листки (індивідуальні картки для контрольних, самостійних робіт); тести, анкети; результати спостережень, корекційної роботи психолога, соціального педагога, логопеда тощо.
Ø Оформлення дитячого портфоліо (веде асистент вчителя (вихователя)).
Дорожня карта батькам
Дорожня карта дитини з особливими освітніми потребами
Рекомендації батькам
Шановні батьки! Відповідно до вимог сьогодення, державної підтримки та завдань сучасної освіти в дошкільних та загальноосвітніх закладах м. Куп’янськ ведеться активно робота щодо впровадження інклюзивної освіти для дітей з особливими потребами. Фахівці відділу освіти Куп’янської міської ради підготували для вас дорожню карту, відповіді на запитання, які цікавлять батьків та громадськість стосовно розуміння інклюзії та алгоритму дій батьків дітей з особливими освітніми потребами.
1. Основні терміни та законодавча база
Що таке інклюзія?
Інклюзія (від англ. inclusion — включення) — процес збільшення ступеня участі всіх громадян в соціумі, і насамперед тих, що мають труднощі у фізичному чи розумовому розвитку. Він передбачає розробку і застосування таких конкретних рішень, які зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь в академічному і суспільному житті. При інклюзії всі зацікавлені сторони повинні брати активну участь для отримання бажаного результату. Інклюзія — це процес реального включення дітей з особливими потребами, з інвалідністю в активне суспільне життя і однаковою мірою необхідна для всіх членів суспільства.
Що таке інклюзивне навчання?
Інклюзивне навчання — це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу.
З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти інклюзивні освітні заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани, методи та форми навчання, використання існуючих ресурсів, партнерство з громадою до індивідуальних потреб дітей з особливими освітніми потребами.
Діти з особливими освітніми потребами
Діти з особливими освітніми потребами - діти сліпі та із зниженим зором, глухі та із зниженим слухом, з тяжкими порушеннями мовлення, із затримкою психічного розвитку, з порушеннями опорно-рухового апарату, розумовою відсталістю, діти із складними вадами розвитку (у тому числі діти з розладами аутичного спектру).
Якими нормативно-правовими актами регулюється питання інклюзивного навчання?
В Україні поступово розвивається і вдосконалюється нормативно-правова база, орієнтована на впровадження інклюзивного навчання. Сьогодні відповідні положення містяться в Законах України «Про освіту» (стаття 37), «Про дошкільну освіту» (стаття 33), «Про загальну середню освіту» (стаття 21), «Про професійно-технічну освіту» (стаття 42), «Про вищу освіту» (стаття 3). Відповідні положення також внесено до законів України «Про охорону дитинства» (стаття 19) та «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (статті 4, 22).
У жовтні 2010 року Міністерство освіти і науки України затвердило «Концепцію розвитку інклюзивної освіти», яка передбачає необхідне навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в умовах інклюзивного навчання та здійснення відповідних інституційних змін.
9 грудня 2010 року Міністерство освіти і науки України своїм наказом №1224 затвердило Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах.
15 серпня 2011 року Кабінет Міністрів України своєю постановою №872 затвердив Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.
Головна мета створення інклюзивних груп та класів – задоволення соціальних та освітніх потреб, організація корекційно-розвиткової роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю.
2.Висновок від психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК)надається дитині з особливими потребами після консультації тільки у присутності батьків,в якому вказана рекомендована форма навчання та розвитку на основі потреб дитини.
3. Співбесіда унавчальному закладі.
Керівнику ДНЗ, ЗНЗ подається і обов’язково реєструється Заява на зарахування дитини і висновок ПМПК, обов’язковий на даний час документ, підтверджуючий потреби дитини. Уточняється термін часу для узгодження дій з управлінням (відділом) освіти для відкриття інклюзивної групи та зарахування дитини до ДНЗ чи ЗНЗ, можливість створених умов для перебування дитини, безпечного навчального середовища, забезпеченість спеціалістами тощо. Якщо керівник ДНЗ та ЗНЗ відмовляється прийняти дитину до ДНЗ, він повинен надати батькам письмову відмову зі вказівкою причин відмови. Батьки звертаються до відділу (управління) освітою з проханням вирішити питання організації інклюзивного навчання дитини (додають копію зареєстрованої заяви та відмову керівника ДНЗ чи ЗНЗ).
4. При відсутності інклюзивної групи у ДНЗ,інклюзивного класу ЗНЗкерівник подає клопотання до відділу освітоющодо її відкриття та необхідності створення відповідних умов для забезпечення повноцінного навчання дитини.
5. Органи управління освітою приймають рішення щодо створення необхідних умов перебування дитини з особливими потребами в ДНЗчи ЗНЗ.У разі неможливості створення таких умов, місцеві органи освіти можуть запропонувати батькам інший дошкільний заклад, в якому створені умови, або є можливість їх створити.
6. Перелік документів при влаштуванні дитини з особливими потребами у дошкільний навчальний заклад(інклюзивне навчання) чи в інклюзивний клас ЗНЗ до заяви батьків або осіб, які їх замінюють, додаються:
· медична довідка з висновком лікаря, що дитина може відвідувати навчальний заклад;
· довідка дільничного лікаря про епідеміологічне оточення;
· свідоцтво про народження;
· висновок ПМПК або заключення лікувально-контрольної комісії територіального лікувально-профілактичного закладу чи тубдиспансеру;
· якщо дитина-інвалід - відповідні підтверджуючі документи або копії посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»;
· копія індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда;
· направлення місцевого органу управління освітою (ДНЗ).
7. При зарахуванні до ДНЗчи ЗНЗскладається індивідуальна програма розвитку дитини.На основі висновку і рекомендацій ПМПК її розробляє група фахівців навчального з обов’язковим залученням батьків. Склад групи фахівців індивідуального супроводу дитини визначається керівником закладу і затверджується відповідним наказом.
До планування роботи з дитиною із особливими освітніми потребами можуть залучатися фахівці ПМПК, навчально-реабілітаційних центрів, інших навчальних закладів.
8. Для забезпечення особистісно-орієнтованого підходу та організації корекційної роботи в інклюзивній групі штатним розписом ДНЗпередбачається 1 ставка асистента вихователя на 1 інклюзивну группу; 0,5 ставки асистента вчителя на інклюзивний клас. За письмовою заявою батьків, або осіб, що їх замінюють, адміністрація ДНЗ чи ЗНЗ може надати дозвіл бути асистентом дитини з особливими потребами на громадських (волонтерських) засадах або за рахунок коштів громадських організацій та інших джерел не заборонених законодавством. (Медична книжка для асистента дитини - обов’язкова і зберігається у медичному кабінеті)
9.Протипоказаннями для прийому дітей до інклюзивних груп дошкільних навчальних закладів та інклюзивних класів ЗНЗ є:
· ІІІ і IV ступені порушень функцій організму, які не сумісні з перебуванням дитини в організованому колективі;
· всі хвороби у гострому періоді, хронічні хвороби в стадії загострення, всі хвороби, які потребують стаціонарного лікування, гострі інфекційні захворювання до закінчення строку карантину
Алгоритм організації інклюзивної групи в ДНЗ
При організації інклюзивної групи в ДНЗ слід користуватися такими чинними нормативно-правовими документами:
- Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 "Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів";
- Наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров*я України від 27 березня 2006 року №240/165 "Про затвердження Порядку комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу";
-ЛистМіністерства освіти і науки України від 02 квітня 2015 року № 1/9-169 "Про порядок комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах";
- Лист Міністерства освіти і науки України від 12 жовтня 2015 року № 1/9-487 "Щодо організації діяльності інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах".
Алгоритм організації інклюзивної групи в ДНЗ полягає у наступних узгоджених діях на різних рівнях:
Алгоритм дій батьків дитини з особливими освітніми потребами
1. Зареєструвати дитину в системі електронної реєстрації до ДНЗ.
2. Пройти обстеження дитини в психолого-медико-педагогічній консультації, отримати висновок ПМПК (містить колегіальний висновок консультантів ПМПК про особливості розвитку дитини;у висновку має бути зазначено, що за результатами обстеження ПМПК дитині рекомендовано відвідування інклюзивної (спеціальної) групи в дошкільному навчальному закладі; вказано рекомендації щодо програми, форм і методів навчання на 1 рік; кількість годин, необхідних для корекційно-розвиткової роботи; необхідні додаткові спеціальні послуги відповідно до нозології дитини; перелік спеціалістів, які мають реалізовувати корекційну складову та соціальну реабілітацію).
3. За рік або хоча б за півроку до того, як дитина прийде до ДНЗ, звернутися до Р(М)В(У)О для того, щоб обрати заклад (де є умови, кваліфіковані фахівці тощо). Остаточне рішення про вибір закладу для навчання дитини обирають батьки, ураховуючи територіальне розташування закладу, та користь для дитини.
4.Звернутися до обраного дошкільного навчального закладу, написати заяву з проханням організувати інклюзивне (або спеціальне) здобуття дошкільної освіти для дитини. У заяві також потрібно вказати, чи потрібен дитині асистент вихователя. До заяви додаються такі документи:
- висновок психолого-медико-педагогічної консультації;
- медична довідка про стан здоров'я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад;
- довідка дільничого лікаря про епідемічне оточення;
- свідоцтво про народження;
- копія медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років (виданого лікарсько-консультативною комісією);
- копія індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда.
5. Взяти участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини.
6. Забезпечити отримання дитиноюдодаткових спеціальних послуг відповідно до нозології, відвідування необхідних спеціалістів навчально-реабілітаційних центрів, ПМПК тощо (якщо висновком ПМПК такі рекомендовані).
Алгоритм заходів співробітників ДНЗ щодо організації здобуття дошкільної освіти дитиною з особливими освітніми потребами
1. На підставі заяви батьків дитини з особливими освітніми потребами та висновку психолого-медико-педагогічної консультації та запогодженням із засновником (власником) закладу керівник ДНЗ приймає рішення про утворення інклюзивної групи (груп) у дошкільному навчальному закладі.
2. Завідувач ДНЗ звертається із письмовим поданням до Р(М)В(У)О про введення 0,5 ставки асистента вихователя та годин для проведення корекційно-розвиткових занять спеціалістами (практичним психологом, логопедом, дефектологом, інструктором з фізичної культури тощо).
3. Забезпечення закладу необхідними фахівціями, сприяння підвищенню компетентності педагогічних працівників з питань особливостей навчання, виховання та розвитку дитини з ООП.
4. Забезпечення архітектурної доступності закладу (за потреби, відповідно до нозології дитини з ООП), створення необхідних кабінетів для роботи фахівців (практичного психолога,педагога-дефектолога, логопеда тощо), кімнати розвантаження тощо, обладнання їх необхідними засобами корекції та розвитку, методичною літературою.
5. Інформування батьків дітей, що відвідують навчальний заклад, щодо особливостей інклюзивного навчання, цілей та завдань, переваг інклюзії для всіх суб'єктівнавчально-виховного процесу, роз'ясненняпитань щодо врахування особливостей дитини з ООП, залучених в інклюзивні групи, обговорення питань, що виникають унаслідок спілкування та групової взаємодії в дитячому колективі тощо.
6. Укладення угоди з іншими навчальними закладами (спеціальним інтернатом для дітей з відповідною нозологією, навчально-реабілітаційним центром, ПМПК, установами соціального захисту, ресурсних центрів тощо) про співпрацю щодо супроводу дитини з особливими освітніми потребами, залучення фахівців цих установ до консультувань тощо.
7. Створення команди індивідуального супроводу дитини (вихователь-методист, вихователі, асистент вихователя, практичний психолог, вчитель-дефектолог,за необхідності:логопед, медична сестра, інструктор з фізичної культури тощо із обов'язковимзалученням батьків дитини), розробка індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами. Склад групи фахівців індивідуального супроводу дитини визначається керівником ДНЗ і затверджується відповідним наказом. Основні завдання команди фахівців індивідуального супроводу дитини:
- збір інформації про особливості дитини, її інтереси, труднощі і обмеження, освітні потреби з метою визначення та реалізації належної підтримки, вжиття адекватних заходів, залучення додаткових фахівців;
- всебічне обговорення особливостей (труднощів) розвитку дитини з урахуванням інформації різних фахівців з метою визначення характеру та причин відхилень в розвитку та поведінці; прийняття консолідованого рішення про специфіку змісту освіти і навчання з урахуванням рекомендацій ПМПК;
- з'ясуванняпотенціалу розвитку дитини, актуалізація її позитивних особистісних якостей;
- розробка та реалізація індивідуальної програми розвитку дитини;
- моніторинг динаміки загального психічного розвитку дитини, консультування та вирішення складних, конфліктних ситуацій;
- ведення документації (щоденник спостережень), що відображає актуальний розвиток дитини, динаміку її стану, рівень успішності, збір портфоліо.
Скринінговий тест.pdf